Майстер-клас по відпочинку в Карпатах від досвідченого мандрівника та скелелаза Григорія Мельника

Прикарпаття готове відкрити туристам 20 захоплюючих диво-перлин: від унікальних пам’яток культури, історичних музеїв до дивовижних місцин, які наповнені легендами та мальовничими краєвидами. Втім, головна принада краю у будь-яку пору року – це Карпати та цілюще гірське повітря. Пізнати гори туристам допоможуть численні маршрути. Як зорієнтуватись у них, що варто прихопити з собою в дорогу та що відкриє туристам маршрут «для лінивих» - у розповіді члена правління туристичного товариства «Карпатські стежки», досвідченого мандрівника та скелелаза з Івано-Франківська Григорія Мельника.

Пане Григорію, Ви розробляли кілька туристичних маршрутів на Прикарпатті. І піших, і велосипедних. Як зорієнтуватись у них тим туристам, які вперше вирішили здійснити подорож на Прикарпаття? З чого почати?

Справді, класифікація туристичних маршрутів дуже велика. Як кажуть - на всі смаки. Аби не загубитися в них, на перше місце я завше раджу ставити вибір за метою туриста. Втім, тут не варто нехтувати і фізичною силою. Якщо її достатньо і мандрівник ще ніколи не був на Говерлі, раджу почати з цієї вершини. Відразу скажу, нехай ніхто не лякається, що вона найвища (2.061 м над рівнем моря). Вона – найлегша для сходження. На Говерлу можна піднятись всього за 2 години. Якщо взяти Сивулю, висотою 1 836 м, яка є значно меншою за Говерлу, то на неї треба підніматися не менше 5-6 годин.

altСтежки, які ведуть на Говерлу, фото Ліля Гуцол

На Говерлу можна піднятись всього за 2 години

Але можна почати і з оглядових місць. До прикладу, хребет Костричів. Перша дорога до нього починається від контрольно-пропускного пункту Карпатського національного парку. За ним вліво, десь за кілометр, є потік Озірний, який відразу відкриває вихід на полонину Веснарка. Втім, найлегша дорога, якій я віддаю перевагу, стартувати до хребта з Кривопільського перевалу. Він знаходиться між територією Яремчанської міськради і Верховинським районом.

altКолиба на Костричі, фото Ярослав Тюрменко

Висота перевалу – 969 м, але аж ніяк не 1013м, як вказали на дорожньому знаку. Звідти є, промаркований червоним кольором, маршрут на хребет Костричів. Мандрівник зможе зайти на полонину, подивитись на власні очі, як горяни варять буц, бурду, роблять бринзу. Це – незабутні враження. Звідти, легко можна вийти стежкою вздовж хребта. Вона веде вже на інший маршрут, на Кривопільський перевал. Його маркують жовтим кольором. Там блудити туристам ніде. Втім, саме там відкривається найкращий вигляд на Чорногірський хребет. Це - фантастичні краєвиди. Особливо навесні, коли Чорногірський хребет ще в снігу. Тоді він нагадує Кавказькі гори. Добратися сюди можна за 2 години. Молоді та підготовлені мандрівники піднімаються, зазвичай, навіть швидше. Старші люди – за три години. Але всі залишаються задоволені від побаченого.

Якщо люди не можуть так високо піднятись у гори, яку їм обрати подорож?

Є цілий перелік недуг, з якими в гори не рекомендують йти. Найперше треба врахувати сердечні хвороби, гіпертонію та цукровий діабет. Тоді можна вибрати інші маршрути. Легші. У Надвірнянському районі, до прикладу, є невисока гора Березовачка. Там знаходиться криївка полковника «Грома». Її відновили на початку 90-х. Цей маршрут - не складний. Ще ближче, за селом Пасічна, є кам’яний кар’єр та плесо на ріці Бистриця Надвірнянська. За 7 км від неї знаходиться село Букінець, а за ним – чудові два водоспади. Один із них ще називають «Дівочі сльози». Там теж маршрути промарковані. Ними можна вийти на хребет Чортків та до Манявського скиту. Ці маршрути долають навіть велосипедом. За бажанням, від Маняви можна добратись вже транспортом до Івано-Франківська і там продовжити відпочинок.

Який ще маршрут варто тримати на замітці, аби по-справжньому відкрити для себе чудове Прикарпаття?

Тут є безліч пам’яток. Історичні, архітектурні. Безперечно, всі вони вартують уваги. Втім, є маршрут, який я називаю «для лінивих» і раджу його усім, хто хоче пізнати наш край. Це – сплав по Дністру. Якщо сплавлятись гірським Черемошем радять екстремалам, то мандрівка Дністром – неймовірне задоволення. Тут можна плисти, гріючись на сонечку і любуючись природою. У полі зору – лише каньйон, вода і тиша. Окрім пташиного співу та плескання риби в воді, жодного іншого звуку не чути. Подорож по Дністру здійснюють на плавзасобах.

altСплав по Дністру, фото Григорій Мельник

А що порадите тим, хто прагне оздоровитись на Прикарпатті?

У нас є навіть лікувальні санаторії. У Черче. Там я відпочивав один раз. Щоправда, з велосипедом, на якому розвідував нові маршрути в Долинському районі, вздовж Дністра та піщаних кар’єрів.

Втім, для оздоровлення я б радив мандруючим обрати відпочинок у районі трикутника селищ ЯблуницяВорохтаТатарів, де є цілюще повітря. Недаремно ще за Польщі там будували санаторії. Їх і нині у цьому районі багато. Лікує там гірське повітря. Без жодних ліків. Навіть туберкульоз. Я всім розповідаю власний приклад:

Мій син у дитинстві мав страшенний кашель. Застудився. Позбутись його ми довгий час не могли. Тоді я почав брати сина на лижі, у Яблуницю. Відтоді, кашлю не стало.

Ось що значить гірське повітря! Тому я рекомендую їхати туди усім.

altЯблуниця, фото V R

У Ворохті є й мінеральні води, а за селом Кривопілля – джерело сірчано-водневої води. Вона теж лікувальна. Зупинитись можна у селі Волове, біля лісництва, де є альтанки та місця для наметів. Тут знову відкривається фантастичний вид на Чорногірський хребет.

Маршрутів, насправді, безліч. Тим, хто має гірські велосипеди та добре здоров’я, раджу скористатись маршрутами вздовж річок Чорний та Білий Черемош. Легший – вздовж Чорного Черемоша. Витривалішим, пропоную обрати Білий Черемош, де круті підйоми і звивисті місця. Ними можна мандрувати аж до водосховища Перкалаба та добратись до кордону з Румунією.

Тим, хто вже наважився їхати в Карпати, що потрібно прихопити з собою в дорогу? Які є головні застороги у горах?

Треба пам’ятати, що гори – не рівнина. Клімат тут зовсім інший. Треба знати і розуміти, що температура в горах завжди на 10 градусів є нищою, ніж під ними. Погода там може змінитись раптово, в будь-який момент, а тому довіряти синоптикам не варто. Зрозуміло, що різниця між зимовим кліматом та літнім існує. Втім, навіть серед літа, в горах може випасти град, дощ зі снігом. А, при шаленому вітрі, це може за кілька годин призвести до охолодження і навіть до летальних наслідків. Тому тут треба бути дуже обережним.

Готуючись до поїздки в Карпати, треба прихопити з собою добрий рюкзачок, зручне взуття, аби не натерти ноги. У наплічнику має бути теплий светр, вітрозахисна куртка і гарна накидка від дощу.

altГроза в Карпатах, фото Микита Грач

Самому в гори не варто йти. Треба підніматись з групою і, попередньо, обрати доброго керівника. Бо всі проблеми починаються з його досвідченості. Він має володіти організаторськими здібностями, вміти тримати групу в руках і в жодному разі не вживати алкоголь. В гори їдуть усі за приємними враженнями, а все може обернутись у інший бік.

Щойно піднялись на хребет, знявся шалений вітер. Двоє дорослих змушені були тримати 12-річного хлопця за руки, аби його не здуло вітром.

Пригадую, торік, я з групою туристів із Дніпропетровська піднімався на гору Піп Іван. Вранці, в урочищі Заросляк, нас зустріла чудова погода. Ми піднялись на полонину, назбирали грибів, чорниць, пообідали. За пів години почався дощ, потім – сильніший. Ніби перечекали. Щойно піднялись на хребет, знявся шалений вітер. Двоє дорослих змушені були тримати 12-річного хлопця за руки, аби його не здуло вітром. За кілька хвилин ми змокли до нитки. Добре, що вдалося знайти перепочинок в притулку Карпатського Біосферного заповідника. І таких випадків є безліч. Тому треба пам’ятати, що похід у гори вимагає серйозної підготовки. Необачність може привести до небезпеки.

Про гуцульський банош в Карпатах знають багато туристів. Які ще смаколики варто спробувати?

Скільки мандрую з туристами, люблю варити юшку з грибами. Звечора можна заварити гірський час, з гілок малини, чорниці. Варто спробувати полонинський сир - буц. Його можна їсти завжди і в любій кількості.

altКарпатський чай, фото Руслан Трач

Це сир з овечого молока?

Не обов’язково. Його роблять ще й з коров’ячого. До свіжого молока додають так званий «клєк» з молодого теляти, особливий сичужний фермент. Тоді молоко швидко скисає і перетворюється на сир. Це – дуже специфічний продукт. Варто спробувати.

На Прикарпатті багато сувенірної продукції. Як тут зорієнтуватись мандрівникам?

Справді, сувенірів багато. Їх можна придбати на сувенірному ринку в Яремче, на Буковелі, сувенірному ринку в Косові, Яблунецькому перевалі. Все залежить від смаків людей. Втім, я, як альпініст та скелелаз, щоразу везу з гір різної цікавої форми камінці. А ще багато туристів везуть з Карпат гриби.

До речі зараз почався сезон грибів. Як їх шукати? Є секрети?

Треба знати, де вони ростуть. Були випадки: приїхали туристи, стали перед горою і пішли туди збирати гриби. Не думаючи, чи вони взагалі там можуть рости. Повертаються. Кажуть, грибів немає, а назустріч їм виходять двоє місцевих і у кожного – по мішку білих. Треба знати місця і йти не шукати, а збирати гриби.

altГриби в Карпатах, фото victour

Я спершу завжди дивлюсь на ліс. Якщо там є молода смерека, значить є шанс знайти гриби, якщо ліс чистий – шанси збільшуються. Усіх секретів не видаватиму. Свого часу мене просили намалювати карту грибів. Може колись і за неї візьмуся (Сміється).

Ірина Дружук, ІВАНО-ФРАНКІВСЬК.

походи в Карпатах

comments powered by Disqus