4 вересня 2015 в кінотеатрі «Україна» на відзначення 50-річчя легендарної прем'єри «Тіней забутих предків» Сергія Параджанова, Національний центр Олександра Довженка організовує ювілейний показ найвідомішого в світі українського фільму.
День, коли в кінотеатрі «Україна» відбулася прем’єра фільму, став чи не найвідомішим політичним демаршем в українській історії та докорінно змінив русло розвитку українського кіно в ХХ столітті. Під час презентації фільму відбулася стихійна акція протесту київської інтелігенції проти хвилі політичних арештів за участі Івана Дзюби, Василя Стуса, В’ячеслава Чорновола та інших.
Рівно через п’ятдесят років на тому ж місці – в кінотеатрі «Україна» – відбудеться ювілейний урочистий показ «Тіней забутих предків», на якому будуть присутні учасники знімального процесу та протестних подій.
Вхід за запрошеннями, довідки за телефоном: 044 280 27 18 (приймальня Держкіно)
Спогади гуцулки Марії Ілійчук про участь у зйомках фільму "Тіні забутих предків".
У 1963-64 рр. у Жєб'ю знов знімали кіно. Я, маючи уже досвід (зйомки у фільмі "Довбуш"), знов пішла зніматись. На той час я вже знала, як вести себе перед камерою, як виконувати вимоги режисера. Це був фільм "Тіні забутих предків". В нашій хаті тоді проживала Кустова (костюми,реквізит) і Бестаєва (Палагна). Часто приходили в гості Луговський, Параджанов, Єнгібаров, Гороховський та інші. Вони знімали в літній кухні шпаргат і жарили шашлики. Варили "глінтвейн", нам приносили цукерки та інші гостинці. Коли у Жєб'є приїхали з кіностудії Довженка, то нас викликали на вулицю, що тепер В.Стуса. Там тоді був комунгосп тай готель. Нас відпустили з роботи, людей було багато, бо всім було цікаво. Нас привітали, розказали, що їм треба, тай вибрали тих, хто їм сподобався, але найперше тих, хто вже знімався в "Довбуші".
Газета "Верховинські вісті"
У комунгоспі був склад з одягом до кінофільму. Я добре пам'ятаю Параджанова, Миколайчука, Кадочникову, Іллєнка, Бестаєву, Єнгібарова, Багашвілі, Луговського. Найбільше ми зустрічалися з Параджановим. Він був дуже добрим і чемним до нас. Наших гуцулів знімалося у фільмі багато: Сорюк Євдоха (в її хаті жив Параджанов), Демидюки з Красноїлі, Марійка Хімчак, скрипалі Моґур та Коцьо і їхня вся капела, брати Ігнатюки і багато інших. Були й молоді хлопці та дівки, шо танцювали на весіллі коло церкви... Я знімалася у багатьох масовках, у епізодах.
Марія Ілійчук, крайня зліва у перемітці
Пам"ятаю Єнгібарова, коли він носив дрова в стаю, як він уміло виконував роль німого. Це було на полонині. Там також знімали епізод, коли Анна Ласкурійчук та Євдоха Сорюк миют Івана у цебрі, а я сижу на лавиці тай пряду куделю. У Бистреці знімали епізод, коли Марічка йде по кладці, а ми перемо на річці тай кричимо: "А єк спала, Марічко?" У "Тінях..." я зав'язувала жінок у хустки по жєб'ївски: літної пори "у колачь", а зимової - "у ґуші"... Коли треба було знімати епізод, що Палагнайде гола ворожити, то Параджанов хотів для дубляжу взяти котрусь із наших жінок. Але ні одна на то не згодилася, хоч давали за це великі гроші - 25 рублів.
То був великий встид стати голою перед знімальною групою...
Я три рази їхала до Києва на озвучення фільму. Нас було десь 12 чоловік. Ми були у Параджанова вдома. Марійка Сорюк нас попередила, аби ми не признавалися, коли нам в хаті щось сподобається, бо він нам то подарує... У Києві ми були два місяці, бо записували звук. Жили по квартирах, але кожний день приходили на кіностудію. Кожного ранку Параджанов нас зустрічав, питав,як спали. Водив нас на екскурсії по Києву. Водив скрізь. Годував. Він один про нас дбав, любив з нами радитись...
Марія Ілійчук з Палагною (зліва)
Я пригадую, шо у перерві, коли не знімали, то Параджанов нам розказував про Довженка, хто він такий був, як створилась кіностудія. То нічого, шо він говорив російською, а ми гуцульською. Ми добре розуміли один одного. Також ми усі дуже любили Івана Миколайчука. Я його ніколи не бачила сердитим, був дуже милим,приємним. Він був такий файний, що багато артисток тай наших дівчат були в нього залюблені...
Марія Ілійчук з Іванком (справа)
Мені файно платили за день: по 5 і 10 рублів. Параджанов підказав мені, аби я знімала грим після зйомок Багашвілі (Мольфареві). Гриму накладали дуже багато. Він мені за це файно платив, але я кожен раз мусіла нагріти води, тай змивати йому ватою лице і руки, бо він був, як пан, сам робити це не хотів."
Марія Ілійчук, крайня справа в нижньому ряду
"Параджанов слухав який у кого був голос до співу. Ми з Николов Шітрюком озвучували майже всіх акторів-гуцулів, співанки співали та Параджанов знайшов якусь жінку з Космача, то це вона із Шатруком всі співанки у фільмі виконує. А у інших сценах і епізодах чути мій голос і голос старої Ївдохи Храпчучки, коли вона каже "І до чого їго та любов довела"...
Публікацію підготувала Світлана Копитко-Ілійчук